В даний час Україна продовжує своє успішне героїчне протистояння російському збройному вторгненню. На значній території Донецької та Луганської областей тривають бойові дії. Це дуже ускладнює, а подекуди і унеможливлює стійку безпечну роботу підприємств регіону. Проте Україна навіть в таких умовах залишається правовою державою, де законодавством не допускається послаблень чи порушень конституційних норм і прав людини на безпечні і здорові умови праці.
Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, а також базується на принципах пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Проте праця на підприємстві нерідко супроводжується небезпечними виробничими факторами чи середовищами, внаслідок чого може виникнути нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.
Не секрет, що іноді при виробничих травмах роботодавець може приховати факт настання такого випадку. Для такого вчинку його можуть спонукати: необізнаність працівників із вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 17.04.2019 року за №337 (далі – Порядок); допущення до роботи працівників без оформлення трудового договору; невизнання самими постраждалими факту травмування на виробництві через страх втрати роботи; бажання уникнути відповідальності в посадових осіб, які допустили настання нещасного випадку; прагнення роботодавця уникнути позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» – іншими словами комплексної перевірки системи управління охороною праці на підприємстві – та, знову ж таки, уникнути відповідальності. Також серед необізнаних роботодавців часто формується думка, що якщо стався нещасний випадок на виробництві – це тягне за собою глобальні фінансові затрати, але фактично на сьогоднішній день підприємство жодної матеріальної відповідальності перед потерпілим не несе, а всі виплати здійснює державна установа – Фонд соціального страхування України.
Згідно Порядку прихованим нещасним випадком на виробництві вважається той, про який роботодавець, потерпілий або працівник, який його виявив, не повідомив у встановлений Порядком строк відповідним органам та установам, та/або нещасний випадок, розслідування якого не проведено комісією підприємства (установи, організації).
Чинним законодавством передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві, а саме – накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Управління гірничого нагляду Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці здійснює постійний контроль за недопущенням виникнення прихованих нещасних випадків на виробництві та веде тісну плідну співпрацю з Фондом соціального страхування України, профспілковими комітетами та іншими зацікавленими органами. Прикладом такої співпраці можна впевнено назвати спільну роботу комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, коли усі члени комісії беруть безпосередню участь у розслідуванні нещасного випадку: визначають відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з’ясовують обставини та причини настання нещасного випадку; визначають, пов’язані чи не пов’язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом; установлюють осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці; розробляють план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці.
