Калініченко Любов Степанівна, член ради Добропільської міської організації ветеранів України
Ця усміхнена жінка ніби випромінює оптимізм і життєлюбство, а її енергії і завзяттю можуть позаздрити і набагато молодші жінки.
І не скажеш, що доля не була надто ласкавою до неї, якщо не сказати більше. Та весела і завжди готова допомогти Любов Степанівна запам’яталася всім, хто стикався з нею по життю, саме веселим і небайдужим характером.
Тож і роботу замолоду одразу знайшла до душі – у дитсадочку. Спочатку – нянею, а пізніше, після закінчення Макіївського медичного училища – медичною сестрою. Вона і досі пам’ятає всю малечу, яка зростала на її очах. Пам`ятає їх цілими поколіннями, спочатку дітьми, потім батьками, а потім і дідусями з бабусями.
Любов Степанівна вже давно на заслуженому відпочинку. Та хіба може така невгамовна натура сидіти, склавши руки? Спочатку, як і багато інших пенсіонерів, вона займалась городництвом, поступово життя привело її до міської організації ветеранів. Її ентузіазм, активність стали дуже в пригоді. Зібрати актив організації для вирішення термінової справи, виконати доручення голови організації, навідати хворого товариша в лікарні, поклопотатися за недужого – ніхто краще за неї не впорається.
Вона щиро допомагає людям, і всі життєві негаразди відступають перед цієї доброю людиною.
