Дідусь загубив майже 4000 гривень, їх знайшли діти переселенців.
За словами старости Обухівського старостинського округу, що в колишньому Муроованокуриловецькому районі, минулої суботи у їхньому селі Обухів брати Гліб та Макар Куликові побачили на стежці розкидані купюри.
Діти порахували і переглянулися. Сума була чимала — 3754 гривні. Разом з грішми лежала квитанція на їх отримання. Прочитали прізвище — Федір Васильович Свитюк.
Ці хлопчики не місцеві, каже староста Василь Гук. Тому не могли знати дідуся, який загубив гроші. Вони з сім’ї переселенців. Приїхали у наше село з Донеччини, з Добропілля. Проживають разом з батьком Миколою, мамою Мариною і бабусею Зоєю.
Пізніше вони розповідали, що хотіли особисто повернути кошти. Запитали місцевих, де живе дідусь Свитюк. Дехто ще й дивувався, мовляв, для чого малим переселенцям дід?
Коли прийшли до будинку діда, вдома його не застали. Сусіди сказали, що куди пішов, можливо, на похорон. Через деякий час діти знову навідалися до будинку Свитюка — і знову двері були на замку.
Вирішили йти на пошту і розповісти про все листоноші, яка видавала гроші.
Тетяна Пастух неабияк здивувалася, коли побачила в руках одного з братів велику суму грошей. Вислухала дітей, подякувала їм і запевнила, що поверне гроші їх власнику.
Хлопчики просили обов’язково це зробити. Бідкалися, аби гроші не опинилися у чужих руках. Хвилювалися, що дід не матиме можливості нічого собі купити.
Пан Свитюк мало не до сліз розчулився, коли йому листоноша вдруге вручила пенсію і субсидію. Сказав, що для нього це великі гроші. Потім попросив старосту покликати до себе братів Куликових. Тоді вже й познайомився з хлопчиками.
Розповів, коли повертався з пошти додому, поруч проходила похоронна процесія. Дістав з кишені носовика. Мабуть, тоді й випали отримані гроші.
Дідусь вирішив віддячити хлопчикам. Пропонував кожному з них по 400 гривень. Брати мло не в один голос відповіли: «Це багато!». Взяли по 200 гривень і щасливі пішли додому. Дідусь теж залишився задоволений.
—Гарні діти ростуть, — сказав їм услід.
