🕯️ Руслан, Руся, Русічка, дитинка наша ріднесенька…
💙 В дитинстві тобі співала мама колискові, пригортала тебе до серця, мріяла разом з тобою. Ти зростав на наших очах, ти виріс таким красенем! Про тебе без перебільшення можна сказати: цвіт нації! Ти завжди всміхався, ти міг вирішити будь-яку технічну проблему, ти завжди приходив на допомогу, нянчив молодших братика та сестричку, ти був звукорежисером на усіх заходах школи, ти співав усюди й завжди.
💛 Коли біда прийшла на нашу землю, ти зробив єдиний можливий для тебе вибір! Ти став на захист своєї країни, своєї сім’ї, майбутнього. Ворожа куля обірвала твоє життя, і неможливо повірити, що ти прийдеш лише у спогадах. Але Герої не вмирають! Ти будеш жити в наших думках, наших серцях, в справах, які завершать твої побратими!
💙 В одній з пісень, яку ти співав, були слова: “Сонце зійде…” І завтра знову і во віки віків зійде Українське сонце, згинуть наші вороженьки! І так обов’язково буде, в пам’ять про тебе, Руслан, заради майбутнього наших дітей, заради нас усіх, заради України!
💛 Колектив МШ√1 м.Добропілля висловлює щирі співчуття батькам Руслана – Світлані Петрівні та Ігорю Вікторовичу. Руслану було всього 20 років.
✍️ Музична школа N1 м.Добропілля
